У країнах Західної Європи і США дистанційне навчання існує більше 40 років.
50-60-і роки XX століття визначаються як роки становлення дистанційного навчання. У цей період з’являється система передачі інформації на великі відстані (надалі ця система отримає назву «Глобальні комп’ютерні мережі»), отримує свій розвиток ідея програмованого навчання, навчання за допомогою «учбових пакетів», широкого поширення набуває термін «відкрита освіта». Власне, це все і послужило поштовхом до створення перших організацій дистанційного навчання в США і країнах Європи, лідером яких в цей період була Відкрита школа бізнесу британського відкритого університету.
70-і г.г. показали на практиці можливість передавати інформацію між видаленими комп’ютерами: з’явилася перша «глобальна мережа» Arpanet. Ці роки характеризуються своєрідною «комп’ютерною революцією». Комп’ютери з’являються скрізь: у школах, університетах, офісах, створюються перші локальні мережі, постійно удосконаляться пристрої, що дозволяють сполучати комп’ютери, використовуючи для цього телефонні лінії. За кордоном розвивається ціла мережа учбових закладів, що використовують технології дистанційного навчання: Університет Атабаска в Канаді, Радіоуніверситет в Японії, Відкритий університет у Великобританії, Заочний університет в Хагене в Германії.
На початку 80-х г.г. мережеве співтовариство розробило і прийняло цілий пакет угод, що дозволяє здійснювати обмін інформацією між різними мережами. Таке об’єднання отримала назва «Інтернет».
Системи дистанційного навчання в 80-90-і г.г. базувалися на мастер-классах для проведення супутникових конференцій. У США починає розгортатися освітня програма дистанційного навчання, що використовує систему публічного телемовлення, яка об’єднає більше мільйона студентів різних країн. Останнім часом все більше розповсюдження в системі дистанційного навчання отримує використання комп’ютерних мереж.
0 Відгуків на “Історія розвитку ДО за кордоном”
Залишити відгук